Господарські зобов’язання та карантинні обмеження: як діяти?
Супроводження бізнесу
Господарські зобов’язання та карантинні обмеження: як діяти?

У зв’язку із введенням обмежувальних заходів на території України зросла кількість порушень суб’єктами господарювання господарських зобов’язань, передбачених різного роду договорами (оренди, купівлі-продажу, поставки, надання послуг, виконання робіт, тощо).

Що робити, якщо через карантин ви або ваш контрагент порушує умови договору: не сплачує за надані послуги, не поставляє товар, чи припинив виконання робіт у період поширення коронавірусу та дії карантину на території нашої держави.

Насамперед потрібно проаналізувати договір з контрагентами та визначити, які умови виконання зобов’язань визначені в ньому, чи допускається зміна строків виконання зобов’язання, чи може зобов’язання бути виконане третьою особою, яку відповідальність несе контрагент у разі порушення виконання умов договору.

Для того, щоб тимчасові обмежувальні заходи не вплинули на подальші договірні відносини з контрагентами та ділову репутацію сторін договору, можливо обрати оптимальний варіант дій та вирішити ситуацію мирним шляхом:
1. Проведення переговорів/ листування з контрагентом щодо ситуації, що склалася, визначення напрямків дій;
2. Укладення додаткових угод, додатків до договору (контракту, угоди) про відстрочення чи розстрочення виконання грошового зобов’язання, зміну строків та способу виконання зобов’язання, зміну нарахування штрафних санкцій чи пом’якшення умов щодо відповідальності;
3. Отримання від контрагента гарантійного листа, який підтверджує визнання контрагентом порушення умов договору та містить зобов’язання вчинити відповідні дії протягом певного періоду часу (сплатити за товар, надати послуги, тощо) для його добросовісного виконання;
4. Укладення договору поруки, відповідно, якщо сторона договору не виконає свої зобов’язання, замість неї це повинен зробити поручитель.

Окремо зупинимося на питанні виконання договору найму (оренди) майна, що стало актуальним та обговорюваним в період карантину. Пов’язано це з тим, що робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення тощо, на період дії обмежувальних заходів заборонена. При цьому, власники такого бізнесу для ведення своєї діяльності орендують певні приміщення, обладнання, устаткування тощо, за оренду якого потрібно сплачувати згідно договору оренди.

02.04.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 р.
Вказаним законом внесено зміни до «Прикінцевих і перехідних положень» Цивільного кодексу України, які доповнено п. 14 наступного змісту: «З моменту встановлення карантину, введеного постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211, і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 цього кодексу».
Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України: «Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає».

Отже, підсумовуючи зазначене, орендодавець не зобов’язаний звільняти орендаря від сплати за оренду в період карантину, це лише право орендодавця, який на власний розсуд вирішує як діяти. Наші рекомендації – зібрати докази того, що ви не використовуєте майно, тому що ваш заклад зачинений на карантин, відповідно, ви не отримуєте прибутки. Потім звернутися до орендодавця з листом та пропозицією вирішити питання сплати за оренду шляхом компромісу, або ж провести переговори за для досягнення взаємних поступок. Важливо всі домовленості зафіксувати у письмовому вигляді – шляхом укладення додаткової угоди, додатку до договору тощо.

Особливо увагу в договорі варто звернути на наявність розділу щодо «форс-мажору», «форс-мажорних обставин», оскільки Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» карантин віднесено до форс-мажорних обставин, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди).

Якщо в договорі міститься розділ «форс-мажорні обставини», потрібно, перш за все, проаналізувати, які обставини визначені форс-мажором, які наслідки для сторін договору мають такі обставини, наприклад, звільнення від відповідальності, дострокове розірвання договору, тощо.
Тільки наявності розділу чи пункту в договорі про форс-мажор недостатньо для звільнення від відповідальності чи вчинення інших дій, передбачених договором. Сторона договору, яка не може виконати зобов’язання повинна підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між такою форс-мажорною обставиною і неспроможністю сторони договору виконати конкретні зобов’язання.

Які документи подавати до Торгово-промислової палати? Наводимо орієнтовний перелік:
• заява встановленої форми, підписана керівником суб’єкта господарювання;
• копія договору;
• копія наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
• повідомлення (сповіщення іншої сторони договору);
• інші документи (можуть відрізнятися залежно від кожної індивідуальної визначеної ситуації).
Неналежне та неповне оформлення документів та заяви та/або ненадання документів, є підставою для залишення заяви без розгляду.

Звертаємо увагу, що для суб’єктів малого підприємництва сертифікат ТПП видається безкоштовно, тоді як іншим суб’єктам бізнесу додатково необхідно оплатити рахунок на оплату послуг ТПП відповідно до затверджених тарифів.

Важливо: форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Заявник має право звертатися до Торгово-промислової палати за засвідченням форс-мажорних обставин, у разі вже порушеного строку виконання зобов’язання, у зв’язку з введеним карантином.
Підтвердження форс-мажорних обставин може звільнити сторону договору від відповідальності, тобто від нарахування штрафних санкцій, проте не звільняє від виконання зобов’язань за договором в майбутньому, після закінчення дії таких обставин.

Висновок

Існують різні варіанти дій для врегулювання складених ситуацій щодо невиконання зобов’язань за договором (контрактом, угодою). Одним з варіантів дій є вирішення укладення з контрагентом додаткових угод, додатків до договору (контракту, угоди); гарантійний лист; укладення договору поруки, застави тощо. У якості доказу підтвердження форс-мажору можна отримати сертифікат Торгово-промислової палати України.
Слід пам’ятати, що договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання має виконуватися належним чином. Врегулювання спорів між сторонами мирним шляхом дає змогу уникнути звернення до суду та виконання зобов’язань у примусовому порядку.
Проаналізувати умови договору, обрати альтернативний та найбільш оптимальний варіант дій для кожної із сторін договору, підготувати необхідні документи допоможуть кваліфіковані адвокати. Це в свою чергу дозволить зберегти нормальні ділові відносини з контрагентом та продовжити співпрацю в майбутньому.

  • Рубрики