Анджеліна Джолі. Меми. Авторське право
Інтелектуальна власність

Анджеліна Джолі. Меми. Авторське право

Відео з візитом Анджеліни Джолі до кав’ярні у Львові швидко стало вірусним та зʼявилося безліч мемчиків та ситуативних рекламних акцій.

Як експерт у сфері інтелектуальної власності, не міг пройти повз. Пропоную оглянути цей кейс з точки зору права та комерціалізації 💸

Авторське право у оператора?

Припускаємо, що автор тут оператор, який може претендувати на права на роботу. Якщо ж виникне спір, зацікавлені можуть доводити, що відео не є оригінальним, відсутній творчий вклад автора й відповідно немає авторського права.

Проти оригінальності: випадкова зйомка, немає оригінальних прийомів та особистого внеску автору, відсутня ретуш чи корекція роботи та інше.

✔️ За оригінальність: можливо це заздалегідь спланований формат, обраний підходящий кут зйомки, підготований інтер’єр, модель-хлопець. Та загалом у певних кейсах з “випадковими” фото простежується, що роботи можуть захищатися авторським правом. Логіка така, що автор опинився або був у потрібний час у потрібному місці, так і організував саму зйомку, якої могло не бути.

Нащо це авторське право

Бо надає виключне право використовувати, надавати іншим ліцензії та забороняти використання. Такі права в Україні діють протягом життя автора та 70 років після.

Наприклад, якщо об’єкт – це авторське фото або персонаж. Ви не можете його використовувати без дозволу, особливо з комерційною метою на сайті, товарі, рекламній компанії. Тут є ризики як заборони використання, видалення з маркетплейсів, стягнення збитків та компенсацій. 

Чи потрібно реєструвати авторське право?

Все залежить від обставин та мети. Якщо ви впевнені, що з легкістю можете довести своє авторство – ні. Бо права виникають з моменту створення роботи та не потребують обовʼязкової реєстрації.

Якщо це міжнародний, комплексний, комерційний проекти, як правило, рекомендовано мати докази авторства. Такими доказати можуть виступати як раз реєстрації. А у певних країнах, як то США, без реєстрації неможливо отримати компенсацію чи витрати на адвокатів. У таких випадках повноцінний захист прав буде можливий лише після здійснення реєстрації.

Чи потрібен дозвіл Джолі на зйомку?

І так. З одного боку це публічна особа, знаменитість та не можна використовувати її репутацію у власних справах без дозволу. Особливо «користуватися моментом» та комерціалізувати його. Не можна завдавати репутаційної шкоди, наприклад, невдалі кадри, перекручування обставини тощо.

І ні. Джолі – міжнародна знаменитість, і відео можна трактувати як важливу подію для суспільства, новину, фіксацію певного факту. У наш час – це звичайна справа, коли відомих людей знімають на відео перехожі. Відео було викладено у публічний доступ, та ймовірно зроблено без комерційної мети. Крім того, Джолі могла бути як посол доброї волі ООН, що також свідчить про публічність та певну місію події, важливої для суспільства.

Мемчики

Можна вважати пародіями. Але є одне але) пародія – творча переробка іншого правомірно оприлюдненого твору. Якщо доводять, що то взагалі не твір та не охороняється авторським правом, то і пародії як такої немає.

У будь-якому випадку, залишаються «публічні та права особистості».

По хлопцю. Вже знаменитість чи просто попав під роздачу? Конституційні, «особисті» права на приватність ніхто не скасовував. За загальним правилом потрібен дозвіл на зйомку. Особливо, якщо це не публічна подія, як то концерт, конференція та подібні заходи. Якщо певні меми будуть ображати, заважати звичайному життю, можна скаржитися, вимагати видалення контенту, публічних вибачень та навіть компенсації завданої шкоди. Інший бік – чи реально це з практичної точки? Не завжди, бо відео, меми можуть бути занадто вірусними та важко ідентифікувати усіх причетних.

А може взагалі, хлопець – це модель, з яким оператором підписано договір?)

По Джолі ще додам. Знаменитості, як і політики, інші публічні діячі, повинні звикнути до критики, уваги публіки до них. Оскільки по факту це їхня робота та свідомий вибір. Підвищена увага може виражатися у фото, постах, коментарях, статтях з боку третіх осіб, ЗМІ. Кому буде цікаво – поділюся релевантними рішеннями ЄСПЛ, пишіть в особисті

У якості висновків

Кожний кейс слід ретельно аналізувати. Слід брати до уваги вид обʼєкту, порядок його створення, учасників та їхні права, особливості використання іншими (комерційна, навчальна, новини тощо).

Якщо використання здійснюється без дозволу – слід перевірити, чи дозволено це законом. В Україні це норми про вільне відтворення з вказівкою автора, у США це доктрина fair use. При неправомірному використанні – пошук оптимального варіанту припинення порушення. Це може бути як суд, так і процедури припинення порушень у мережі Інтернет. 

Але загалом, наймайте класних юристів. Бо підходи – вони такі різні.

Сподіваюсь було корисно. Все буде Україна 💙💛

Автор матеріалу:

Сергій Барбашин, експерт з інтелектуальної власності

керуючий партнер Trustme Law Firm