Перевірки Держаудитслужби України: кого, як і коли
Супроводження бізнесу

Перевірки Держаудитслужби України: кого, як і коли

Кожен бухгалтер або керівник підприємства, який має справу з бюджетними коштами, знає, що таке контрольно-ревізійне управління (КРУ) або фінінспекція. Це державні органи, які здійснювали перевірки суб’єктів господарювання, діяльність яких полягала в отриманні або витрачанні державних коштів. Сьогодні ті самі завдання вже вирішує центральний орган виконавчої влади у сфері державного фінансового контролю — Державна аудиторська служба України (далі — Держаудитслужба). Її створено у 2015 році внаслідок реорганізації Державної фінансової інспекції України. Чим опікується Держаудитслужба? Які її повноваження? Кого вона перевіряє, коли і як оформлює результати своїх ревізій (перевірок)? Відповіді на ці та інші запитання ми надамо в нашій консультації.

Які підприємства може перевіряти Держаудитслужба

Виходячи з аналізу ст. 2 Закону про фінконтроль можлива перевірка таких підприємств:

  • суб’єктів господарювання дер­жавного сектора економіки. Як правило, це суб’єкти господарювання, державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. А також суб’єкти, які повністю є державними та розмір внеску держави до статутного фонду яких складає 100%;
  • розпорядників бюджетних коштів без статусу державної установи (громадські організації тощо);
  • будь-яких суб’єктів господарювання за клопотанням слідчого або прокурора про призначення інспектування та ухвали суду.

Зауважимо, що в клопотанні слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та ухвали суду зазначають:

  • підстави проведення;
  • дату початку та закінчення перевірки;
  • номер кримінального провадження;
  • орган, що здійснює досудове розслідування, а також дату й підстави повідомлення про підозру в учиненні кримінального правопорушення.

Такі вимоги містить абз. 2 п. 29 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.06 р. № 550 (далі — Порядок № 550).

Перевірка суб’єкта господарювання може бути обумовлена збиранням правоохоронними органами доказів у кримінальному провадженні. Наприклад, Печерський районний суд м. Києва в ухвалі від 20.12.17 р. у справі № 757/75990/17-к задовольняє клопотання прокурора про призначення позапланової виїзної перевірки, вказуючи, що “…без проведення позапланової виїзної ревізії неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, детально перевірити важливі для досудового розслідування обставини кримінального правопорушення, документально встановити всі факти…

Висновок ревізії має важливе значення для досудового розслідування, який буде доказом під час судового розгляду кримінального провадження”.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення збирає докази, у т.ч. шляхом отримання від органів державної влади висновків ревізій та актів перевірок.

У суб’єктів господарювання, які поставляли товари або виконували роботи, а також отримували оплату за товари чи послуги бюджетними коштами, можуть проводитися зустрічні звіряння.

Порядок № 550 закріплює поняття зустрічного звіряння — це метод документального та фактичного підтвердження в підприємств, установ й організацій виду, обсягу, якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності й повноти відображення в обліку об’єкта контролю.

Які правовідносини контролює Держаудитслужба

Держаудитслужба здійснює контроль над широким колом правовідносин. Відповідно до п. 4 Положення про Державну аудиторську службу можна виокремити такі сфери контролю:

  • використання, збереження, економія та результативність використання державних ресурсів;
  • дотримання законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, у разі державних закупівель;
  • внутрішній контроль та аудит розпорядників бюджетних коштів;
  • усунення виявлених недоліків і порушень;
  • оцінка достовірності фінансової звітності підконтрольних установ;
  • участь Держаудитслужби в ревізійних комісіях господарських організацій, корпоративні права дер­жави в яких перевищують 50 відсот­ків статутного капіталу.

Способи здійснення фінконтролю

Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення:

  • державного фінансового аудиту;
  • перевірки державних закупівель (моніторингу закупівель);
  • інспектування (ревізії).

Повноваження Держаудитслужби

Згідно з профільним Положенням Держаудитслужба має широкі повноваження, з-поміж яких:

  • отримувати безоплатно інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
  • перевіряти під час державного фінансового контролю звіти, кошториси, бухгалтерські та інші документи;
  • безперешкодний доступ під час державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються;
  • отримувати від службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що контролюються, письмові пояснення;
  • отримувати від підприємств, установ та організацій завірені копії, витяги з документів (у т.ч. електронних), які свідчать про порушення законодавства;
  • вилучати під час ревізій у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду — вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису;
  • отримувати від Національного банку і його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об’єктів, що контролюються;
  • проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звіряння з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об’єкта, що контролюється;
  • пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
  • вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час ревізій приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовують з порушенням законодавства;
  • порушувати питання про ви­знання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
  • у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку;
  • накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення.

Повний перелік повноважень Держаудитслужби можна знайти у п. 6 Положення про Держаудитслужбу.

Сергій БАРБАШИН, адвокат, керуючий партнер Trustme Law Firm, м. Київ

Олег ЧІП, юрист Trustme Law Firm, м. Київ

Про інспектування (ревізії) Держаудитслужби, оформлення результатів інспектування, заходи для усунення виявлених порушень та наслідки їх невиконання та про оскарження рішень Держаудитслужби України читайте у повній версії статті на сайті газети “Все про бухгалтерський облік”: http://vobu.ua/ukr/subscribers/paper-attachments/item/perevirky-derzhaudytsluzhby-ukrainy-koho-iak-i-koly (тільки для передплатників газети).