Президент підписав закон про Дія City, але режим ще не працює. Розповідаємо, чому й коли очікувати старт
Супроводження бізнесу

Президент підписав закон про Дія City, але режим ще не працює. Розповідаємо, чому й коли очікувати старт

11 серпня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Тим самим він дав старт реальному впровадженню спеціального правового режиму для IT-галузі — Дія City. Однак на практиці для фахівців і компаній наразі це нічого не змінює.

Про те, коли запуститься режим й чого для цього бракує, ми уточнили в проєктному офісі Дія City та адвоката з інтелектуальної власності та IT, керівного партнера Trustme Law Firm Сергія Барбашина.

Що підписав президент

11 серпня цього року Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює загальний порядок, за яким розглядатимуть заяви про набуття статусу резидента Дія City та вимоги до резидентів, пояснює адвокат Сергій Барбашин. Цей закон парламент ухвалив ще 15 липня: можна прочитати його детальний розбір.

«Закон почав діяти з 14 серпня. Тобто усі його положення вже набули чинності, окрім положень про діяльність постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів як виду діяльності, що стимулюється Дія City. Віртуальні активи — це вид майна, який є цінністю в електронній формі. Фактично, це віртуальні валюти та криптовалюти. Ці положення стануть чинними за пів року, тобто 14 лютого 2022-го, оскільки закон „Про віртуальні активи“ ще не ухвалено в цілому», — каже адвокат.

Дія City вже працює?

Ні. На цьому наголошують і адвокат Барбашин, і представники проєктного офісу Дія City.

«Підписання закону про Дія City — великий перший крок. Втім робота на цьому не закінчується. На нинішньому етапі ні для працівників, ні для компаній нічого не змінюється. Власне, як і може не змінюватися надалі, якщо компанія не зацікавиться резидентством в Дія City», — пояснили DOU у проєктному офісі.

Закон є базовим документом, під який уже будуть впроваджувати конкретні механізми реалізації, каже адвокат. Тому його положення і не діють сьогодні.

«Компанії не можуть вже укладати гіг-контракти з гіг-спеціалістами, оскільки гіг-контракти — це договір, за яким гіг-спеціаліст надає послуги відповідно до завдань резидента Дія City як замовника, а гіг-спеціаліст — фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем. Наразі компанії не можуть стати резидентами та користуватися всіма можливостями такого резидентства», — додає адвокат.

Чого конкретно бракує для запуску Дія City сьогодні?

За словами Сергія Барбашина, Кабінет міністрів не ухвалив додаткові нормативні акти для роботи закону (інструкції, положення). Також сьогодні немає реєстру Дія City, не прописані механізми, за яким, власне, можна набути статус резидента чи позбавити його. Крім того, парламент має ухвалити зміни до Податкового кодексу, аби спецрежим почав функціонувати.

«Наразі законопроєкт № 5376 „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“ перебуває на розгляді. Його ухвалили в першому читанні», — зауважує адвокат.

Згідно із законопроєктом, резиденти Дія City зможуть обирати спеціальний режим оподаткування, який передбачає:

  • податкову ставку 9% на деякі види операцій (певні види дивідендів, виплати відсотків, роялті, повернення внеску засновнику тощо — повний перелік у п. 141.9.2. проєкту);
  • ставка 5% (замість 18%, які є сьогодні) для податку на доходи фізичних осіб, яка буде вираховуватися із заробітної плати працівників та/або винагороди гіг-спеціаліста, і 1,5% військовий збір;
  • єдиний соціальний внесок (для працівників у розмірі мінімального страхового внеску — 22% від мінімальної заробітної плати, а сьогодні це 1320 грн, для гіг-спеціалістів — 22 % від винагороди за гіг-контрактом, що має бути не меншим та не більшим від мінімальних та максимальних розмірів ЄСВ, встановлених законодавством України).

«Крім того, для функціонування нового податкового режиму податковій службі необхідно вирішити, як забезпечити роботу такого режиму. Мова про інструкції щодо розрахунків, форм звітності, рахунки для відповідних податків тощо», — пояснює адвокат.

У проєктному офісі Дія City кажуть, що документ можуть розглянути в другому читанні вже на початку осені цього року. Крім того, наразі розробляють проєкт закону щодо посилення захисту резидентів від неправомірних дій контролюючих та правоохоронних органів. Паралельно команда працює над розробкою підзаконних актів, які забезпечать функціонування спецрежиму.

Сьогодні робота насамперед зосереджена на «Порядку подання та розгляду заяви про набуття статусу резидента Дія Сітy» і «Порядку формування та ведення реєстру Дія Сітy».

Окрім цього готують:

  • нормативно-правовий акт, який визначає форму звіту про відповідність резидента Дія City, порядок подання та розгляду звіту про відповідність резидента Дія City та порядок подання і розгляду незалежного висновку;
  • порядок обрання представників громадськості до складу апеляційної комісії уповноваженого органу;
  • порядок подання і розгляду скарг на рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія City в адміністративному порядку та ухвалення рішення апеляційною комісією щодо них;
  • перелік фондових бірж;
  • порядок повідомлення центрального органу виконавчої влади, який втілює державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про укладення гіг-контракту.

Коли Дія City запрацює?

На офіційному рівні запуск обіцяють на початку 2022 року. За цей час, вважають у проєктному офісі, встигнуть підготувати всю правову базу.

«Ми плануємо імплементувати проєкт у тому вигляді, в якому його анонсували. Водночас команда Дія City постійно веде діалог з галуззю і дослухається до пропозицій та побажань. До прикладу, у процесі доопрацювання базовий законопроєкт № 4303, що наразі вже став законом № 1667-IX, отримав понад 300 правок від народних депутатів та індустрії. Понад 70% з них прийняли. Під час підготовки до другого читання редакції документа врахували ще 172 правки», — зазначають у проєктному офісі Дія City.

Аби режим запрацював з 2022-го, каже Барбашин, парламент вже цього року має ухвалити законопроєкт щодо режиму оподаткування, а Кабмін — запровадити механізм формування та ведення реєстру Дія City, форму, порядок подання та розгляду заяви про набуття статусу резидента, а також розробити форму, порядок подання та розгляду звіту про відповідність резидента Дія City.

«Є ймовірність, що всі нормативно-правові акти ухвалять до кінця року, але за умови, що Кабмін сьогодні має всі необхідні проєкти таких рішень і технічно зможе забезпечити діяльність режиму (функціонування реєстру тощо), а парламент ухвалить у другому читанні законопроєкт щодо режиму оподаткування. Встигнуть чи ні — спрогнозувати важко, оскільки це залежить від рішень уряду та Ради», — додає адвокат.

Матеріал підготовлений для https://dou.ua.  

Посилання на статтю

Автори матеріалу:

Сергій Барбашин – ІТ-адвокат, керуючий партнер Trustme Law Firm