Притягнення платників податків до відповідальності по-новому
Супроводження бізнесу

Притягнення платників податків до відповідальності по-новому

Наявність в діяннях платника податків вини як умова притягнення до відповідальності

З  01.01.2021 року притягнення до відповідальності за вчинення такого податкового правопорушення як несплата податків здійснюється за умови наявності в діянні платника податків вини (відповідно до змін, внесених Законом України № 466-IX до Податкового кодексу України). Раніше така умова не була закріплена в законодавстві, проте у судовій практиці такі прецеденти були.

Коли особа вважається винною та хто це має доводити – якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотримуватися законодавчо встановлених правил та норм, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов’язок доказування лежить саме на податкових органах.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо перевірчий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Причин несплати або несвоєчасної сплати податків може бути багато, наприклад, недостатність коштів на рахунках у зв’язку із погіршенням фінансового становища, погашенням заборгованості перед контрагентом; шахрайські дії працівників, які мають доступ до бухгалтерського обліку та звітності; технічні помилки та збій в роботі банківських та інших платіжних систем тощо. Ми рекомендуємо не чекати поки орган, що контролює шукатиме аргументи та підтвердження вини, а навпаки, надавати докази того, що було зроблено все можливе, щоб уникнути порушення, а вина відсутня (сплачувалися борги, відкрито кримінальне провадження щодо бухгалтера, підтверджено збій при перерахуванні коштів тощо). Кожний конкретний випадок несплати податків розглядається податковим органом індивідуально.

Зважаючи на узагальненість та розмитість понять «достатність», «розумність», «добросовісність», «належна обачність», вбачаємо зловживання та складність у процесі встановлення вини платника податків. Оскільки тлумачення таких термінів відсутнє та немає критеріїв для встановлення «достатніх заходів» чи «добросовісних та розумних дій», а суди ще не сформували правової позиції з цього приводу. В будь-якому випадку варто використовувати можливість доведення невинуватості та не залишати розв’язання питання притягнення до відповідальності лише на розсуд контролюючих органів.

Зауважимо, що не у всіх випадках потрібна наявність вини. Чинними залишаються норми відповідно до яких відповідальність настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строк документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податку або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу тощо).

Розширено коло суб’єктів, які притягаються до відповідальності

Суб’єктами, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень є платники податків, податкові агенти, контролюючі органи, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Фізична особа-платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття); особа, яка не досягла повноліття, але перебуває у зареєстрованому шлюбі; особа, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором; неповнолітня особа, яка записана матір’ю або батьком дитини; особа, яка досягла шістнадцяти років і зареєстрована як фізична особа-підприємець. Законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни) платників податків-фізичних осіб у разі невиконання ними обов’язків несуть фінансову відповідальність.  Юридична особа-платник податку несе фінансову відповідальність як за свої дії/бездіяльність, так і за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами.

Відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень

Відповідальність несуть не тільки платники податків, а й контролюючі органи перед платниками податків. Податковими правопорушеннями з боку контролюючих органів можуть бути: прийняття незаконного рішення, вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності), що призвели до безпідставної відмови в набутті чи втрати статусу платника податку; невнесення або несвоєчасне внесення даних до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки; перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання; незаконне застосування арешту майна або коштів на рахунках; безпідставне внесення даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків тощо.

Якщо незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю контролюючих органів чи їх посадових осіб вам було завдану шкоду, маєте право вимоги про відшкодування з коштів державного бюджету.
Шкода може включати вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); документально підтверджені витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством). Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду. Для цього потрібно звернутися до суду та довести протиправність дій/бездіяльність, розмір шкоди.

Обставини, що пом’якшують та звільняють від фінансової відповідальності

До обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, віднесено: вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення.
Перелік не є вичерпним, контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи, також і інші обставини. У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого Податковим кодексом України.

Внесено зміни до переліку обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків. Такими обставинами є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права.

Звертаємо увагу, що обставини, які звільняють від відповідальності застосовуються щодо такого виду відповідальності як фінансова, та не поширюються на інші (кримінальну, адміністративну).
Притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє платників податків (фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи) від юридичної відповідальності інших видів.

Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку. Тобто, якщо вами сплачено штрафні санкції, це не скасовує обов’язок сплати податків.

Висновки

У правовідносинах з податковими органами рекомендуємо зберігати первинні документи та інформацію протягом 1095 днів з дня їх створення/подання. Саме трирічний строк давності встановлюється для проведення податкових перевірок та нарахування штрафних санкцій.
При цьому, потрібно враховувати виняток з правила. Наприклад, не застосовується строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. В цьому випадку зберігати документи фактично потрібно постійно, особливо, якщо маєте певні непогашені зобов’язання.
Окрім первинних документів, радимо зберігати докази листування з контролюючими органами, докази подання документів (примірники з відмітками про прийняття, описи вкладення та квитанції про надсилання, конверти, якщо документообіг не ведеться в електронній формі). Це допоможе уникнути недоведеності фактів подання звітності, вручення повідомлень тощо.
Не зайвим буде звернення до практики Верховного Суду та до контролюючих органів із запитом про надання індивідуальної податкової консультації. Оскільки дії, вчинені відповідно до висновку суду та консультації можуть бути обставиною, що звільняє від відповідальності.
Такі досить прості правила дозволяють мінімізувати ризики притягнення до відповідальності та у разі необхідності мати докази для захисту власних інтересів, відстоювання позиції у спорах з податковими органами.