Трудові відносини в період воєнного стану: що потрібно знати?
Супроводження бізнесу

Трудові відносини в період воєнного стану: що потрібно знати?

15.03.2022 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX. У статті проаналізуємо, які новації чекають на роботодавців та працівників в умовах воєнного стану.

Зміни поширюються на працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також на осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Положення закону носять тимчасовий характер та діють лише протягом воєнного стану.

Укладення трудового договору

Працівник та роботодавець самостійно узгоджують, яку форму трудового договору обрати, тобто укласти договір усно чи у письмовій формі, або обрати контракт як особливу форму трудового договору. 

При укладенні трудового договору може бути встановлено випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Важливим нововведенням є скасування заборони випробування для пільгових категорій працівників. Зараз умова про випробування при прийнятті на роботу поширюється, наприклад,  на молодих спеціалістів,  на осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів, а, також, при переведенні на роботу на інше підприємство тощо. У мирний час такі особи звільнялися від проходження випробувального терміну.

Щодо строку дії трудового договору – встановлено право роботодавців укладати з новими працівниками трудові договори лише на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Переведення на іншу роботу та зміни істотних умов праці

Чи може роботодавець перевести працівника на іншу роботу без його згоди – відповідь, так, може. Але якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, та це не місцевість, де відбуваються активні бойові дії. Підстава переведення −  лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які становлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Оплата праці у такому випадку  − не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою. 

Якщо роботодавець прийме рішення змінити істотні умови праці (система та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій тощо), він не зобов’язаний попереджувати про це працівника напередодні за два місяці. Таким чином, про зміни можна повідомити навіть за день до цього. 

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження за два тижні до бажаної дати звільнення. Коли діє ця норма – у разі роботи в районах бойових дій, тобто, коли офіс чи підприємство знаходиться в місцевості, де йде війна та є загроза для життя та здоров’я. 

Проте є винятки, якщо працівник примусово залучений до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, або до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури), попередити роботодавця за два тижні він все ж мусить. 

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його хвороби, перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною).

Час роботи та відпочинку

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень (у мирний час було 40 годин).  

Для працівників пільгових категорій, які мають скорочену тривалість робочого часу (працівники від 14 до 18 років, працюючі на роботах з шкідливими умовами праці) тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень. У мирний час було встановлено 24-36 годин на тиждень. 

Скільки працювати: п’ять чи шість робочих днів, встановлює роботодавець за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) також визначається роботодавцем. Оскільки береться до уваги як поточна ситуація щодо бойових дій, так і тривалість комендантської години. 

Кількість вихідних днів в тиждень може бути скорочена до одного дня. 

Знімається обмеження щодо надурочних робіт. Такі роботи тепер можуть перевищувати для кожного працівника чотири години протягом двох днів підряд і відповідно бути більше 120 годин на рік. Граничні межі надурочних робіт не встановлені. 

Не застосовуються правила щодо святкових чи неробочих днів та їх перенесення,  не скорочується тривалість робочого дня перед святковими чи неробочими, дозволяється робота у вихідні дні. 

Кадрове діловодство та архівне зберігання кадрових документів у роботодавця

На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця. Таким чином, роботодавець самостійно визначає, яким чином оформлювати накази чи розпорядження та де розмістити кадрові документи, щоб в свою чергу забезпечити їх схоронність та відвернути знищення. 

Робота в нічний час

До роботи в нічний час не залучаються без крайньої необхідності наступні категорії працівників: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за станом здоров’я протипоказана така робота. 

Тривалість роботи в нічний час не скорочується на одну годину, та не зрівнюється з денною роботою. 

Залучення до роботи деяких категорій працівників

На важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах дозволяється застосування праці жінок. Виняток становлять вагітні жінки і жінки, які вигодовують дитину віком до одного року.

Працівники, які мають дітей (крім тих, що мають дітей до одного року) можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою. 

Оплата праці

Заробітна плата виплачується на умовах визначених трудовим договором. Тобто, у розмірі та в строки, як і в довоєнний час. 

Але у разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії, виплату заробітної плати може бути відтерміновано, до моменту відновлення можливості роботодавця здійснювати основну діяльність. Як бачимо, ні строки, ні конкретні причини такого зупинення законодавством не визначені. Роботодавець на власний розсуд вирішує, коли виплати припинити та скільки часу потрібно для їх відновлення.

Колективний договір

Дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Знову ж таки, порядок та підстави такого зупинення, процедура повідомлення працівників чи профспілки, строки зупинення не визначені. 

Відпустки

Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.

Чи може роботодавець  відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток − так, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури. Ця норма не поширюється на відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.

Роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати будь-якої тривалості. Норма про 15 календарних днів на рік зараз не діє.

Призупинення дії трудового договору

Роботодавець має право тимчасово призупинити роботу працівника, не звільняючи його. Підставою є неможливість виконання роботи у зв’язку з військовими діями. Фактично робота за трудовим договором буде на паузі та матиме місце призупинення дії трудового договору. Роботодавець ніяким чином не обмеженим в цьому питанні. Отже, призупинення можливе на  будь-який строк, який вважає прийнятним роботодавець з огляду на поточну ситуацію. Після завершення військової агресії робота може бути відновлена. 

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на Російську Федерацію. Проте наразі невідомо, якою буде процедура стягнення коштів, та чи дійсно працівнику вдасться отримати виплати. 

Діяльність профспілок

Професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями.

На період воєнного стану тимчасово призупиняється положення щодо відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.

Висновок

Закон прийнято для врегулювання окремих питань трудових відносин у нових реаліях життя. Його норми покликані забезпечити постійну роботу, швидке реагування установ, підприємств організацій, безперебійну роботу об’єктів критичної інфраструктури. Головне завдання роботодавців та працівників на території України – вчиняти всі можливі дії, як на військовому фронті, так і в тилу, для подолання збройної агресії Російської Федерації.

Автор матеріалу:

Ірина Сироїд, адвокат Trustme Law Firm