Все про авторське право в гральному бізнесі
Інтелектуальна власність

Все про авторське право в гральному бізнесі

Сергій Барбашин – адвокат і керуючий партнер Trustme Law Firm в деталях описав регулювання сфери інтелектуальної власності (IP), її особливості у сфері гемблінгу та порядок дій оператора при наявних порушеннях.

Сергію, як часто вам доводиться займатися справами щодо інтелектуальної власності у сфері азартних ігор?

Питання інтелектуальної власності набуває все більше попиту з кожним днем. Як на мене, це викликано двома аспектами.

По-перше – бізнес стає більш «свідомим», тому кожен хоче захистити власний продукт, бренд, процес чи технологію. Це бажання встановити «монополію» на власні надбання, адже колосальні сили та бюджети витрачаються як на розробку, так і на їх просування.

По-друге – практична необхідність. Ми живемо у цифровому світі, де майже кожна діяльність пов’язана з ІТ-рішеннями (програми, коди, мобільні додатки тощо), розвитком власного бренду (ТМ, патенти та інше), роботою у соціальних мережах та інтернеті. Не маючи належного захисту, дозволу передачі прав на ІТ-рішення та об’єкти авторського права, бізнес фактично позбавляється права володіння, розпорядження та захисту таких прав.

Звісно, гемблінг у цьому випадку не є виключенням. Актуальність інтелектуальної власності для сфери викликана різноманітністю продуктів, брендів, ІТ-рішень та технологій, робіт з авторським правом і ліцензіями.

Загалом, наскільки законодавчо врегульована IP-сфера у гральному бізнесу?

Як правило, кожна сфера бізнесу регулюється загальними IP нормами, законами та конвенціями. А характерні галузеві особливості можуть регулюватися профільними законами.

З точки зору інтелектуальної власності, гральний бізнес схожий до продуктового ІТ-бізнесу. У більшості ІТ-продуктів є бренд та сам продукт, що складається з об’єктів інтелектуальної власності, які потребують захисту.

Є специфіка у визначенні, які саме та яким чином об’єкти захищаються, але законодавчо захист букмекерського додатку не буде відрізнятися від, наприклад, захисту додатку для знайомств.

Окремо можна виділити те, що однією з умов ліцензування грального онлайн-бізнесу в Україні є наявність доменного імені в зоні UA, яке буде використовуватися для веб-сайту. На сьогодні для реєстрації доменного імені в зоні UA необхідна наявність зареєстрованої торговельної марки на території України.

Чи має гемблінг свої особливості авторського та інтелектуального права? 

По-перше, важливим є захист бренду. Назву компанії розробника та назву самого продукту можна захистити в якості торговельної марки та монополізувати за собою слово, зображення чи їхню комбінацію. З практики, ми реєструємо декілька торговельних марок: від словесних звичайним шрифтом до графічних. Це викликано тим, що з часом можуть відбуватися ребрендинги чи зміни дизайну, інколи графічні торговельні марки можуть бути дуже унікальними, а сама по собі назва бренду буде без захисту.

Оскільки торговельна марка діє за територіальним принципом, варто визначити і ключові території захисту. Наприклад, якщо ви зареєстрували ТМ в Україні, її захист не буде розповсюджувати на США та ЄС і навпаки. При визначені територій реєстрації ми як правило враховуємо, де здійснюється діяльність та зареєстрована компанія, місцезнаходження клієнтів, партнери вони чи розробники, а також плани розвитку.

По-друге, необхідно приділити увагу передачі прав на ІТ-рішення від розробників.

Автором як-то коду, дизайну або сценарію є фізична особа (працівник, фрілансер, тощо). Варто подбати про те, щоб всі розроблені об’єкти належали саме компанії, а не працівнику або підряднику. Часто до нас звертаються клієнти з вже готовим продуктом, але без прав на нього. В таких випадках ми рекомендуємо “збирати” фрілансерів та працівників, які були причетні до розробки, та домовлятись про передачу прав на компанію. Інколи це буває вкрай важко (відсутній зв’язок, бажання підрядника щось підписувати тощо), тому загальна рекомендація: до співпраці або під час прийняття “робіт/послуг” включати IP-застереження та отримувати майнові права інтелектуальної власності.

По-третє, рекомендуємо реєструвати авторське право на готові продукти. Хоча за законодавством реєстрація авторського права не є обов’язковою, це надає ряд переваг. Серед яких — офіційна фіксація об’єкту та отримання підтвердження від компетентного органу. З нашої практики, зазвичай іноземні партнери та інвестори будуть запитувати copyright certificate, і тоді компанія зможе відразу його надати. Крім того, для ряду країн, як-от США, це обов’язковий пункт. Адже без реєстрації авторського права інколи складно довести свідоме порушення авторських прав іншими компаніями (логіка така, що реєстрація = офіційна публікація, і що всі «обізнані» про це), і без реєстрації неможливо стягнути збитки на правову допомогу при судових спорах.

Як правило, радимо клієнтам робити реєстрацію на території розробки об’єкту (наприклад, Україна) і в бібліотеці Конгресу США.

Існує безліч видів об’єктів авторського права та способів їх захисту, тому важливо правильно визначати відповідні способи для кожного конкретного продукту. Деякі рішення потребують захисту шляхом патентування (технології), а деякі можна захистити простим депонуванням або реєстрацією авторського права.

Звичайно ж, додатково компаніям необхідно піклуватись про обсяг передачі прав іншим компаніям. Часто зустрічаємо, що продуктові компанії надають операторам права на використання їхніх продуктів не в повному обсязі. Бізнес повинен чітко розуміти, що передає або що отримує, на яких умовах та на який строк. Крім того, важлива “чистота” авторських прав; у разі використання запозичених рішень необхідно переконатись в отриманні ліцензії на таке запозичення, щоб не отримати претензій від авторів або правовласників.

Як видно, об’єктів, що потребують захисту, та нюансів щодо такого захисту багато, та необхідно рахуватись з положеннями міжнародного права, тому радимо мати постійну підтримку професіоналів зі сфери.

З вашої практики, як часто в цій сфері трапляються випадки порушення прав інтелектуальної власності?

Питання риторичне, оскільки де створюються об’єкти інтелектуальної власності, там завжди виникають порушення чи спроба протидіяти правилам.

До нас доволі часто надходять запити щодо порушень, як-то порушення прав на торговельну марку, претензії від розробників щодо дизайну та коду або ж небажання передавати права на об’єкти замовнику.

Дедалі частіше отримуємо запити у гральній сфері. На сьогодні судових справ щодо захисту IP у гемблінгу в Україні небагато. На мою думку, для цього є декілька факторів. По-перше, галузь не так давно легалізована. По-друге, значна частина галузі працює онлайн, де наявні безліч механізмів для боротьби з порушеннями без судового розгляду, наприклад, процедура UDRP (політика вирішення спорів щодо доменних імен) або блокування контенту через хостинг-провайдера.

Яким має бути алгоритм дій оператора, який виявив, що його бренд незаконно використовує інші компанія? Які інструменти зазвичай використовуються при вирішення таких питань?

Спочатку необхідно зафіксувати відповідне порушення.

Якщо таке використання відбувається в інтернеті, фіксацію можна зробити як самостійно, так і за допомогою спеціальних сервісів чи експертів. Все залежить від виду порушень чи подальших дій. Якщо ж порушення відбувається офлайн, інструментами можуть бути фото/відео фіксація, контрольні закупки тощо.

Обов’язковою умовою для захисту бренду є наявність реєстрації бренду як торговельної марки. В окремих випадках можна захищати комерційне найменування, яке не потребує обов’язкової реєстрації, але з торговельною маркою процес значно простіший.

При фіксації, оцінці порушення та перевірці об’єму прав, ми як юристи пропонуємо подальший план дій для припинення порушення прав. Такі дії залежать від конкретної ситуації та очікувань клієнта.

В досудовому порядку можна звертатися з претензіями чи листами-вимогами до порушника, направляти вимоги до провайдерів сайту щодо видалення контенту, процедури UDRP та інші заходи. Як правило, мета таких дій полягає в окресленні власної позиції, спробі вирішити спір шляхом перемовин, отримати зворотній зв’язок від іншої сторони або оперативно вирішити спір, якщо це можливо без звернення до суду.

При порушеннях в мережі Інтернет багато спорів можливо вирішити в позасудовому порядку.

У разі, якщо позасудові заходи не приносять належного результату, захистити права можна шляхом звернення з позовом до суду. В залежності від ситуації варто наперед оцінити шанси, судову практику, наявні докази та ті, які слід підготувати, наприклад, експертизи, фіксації порушень.

Чи є різниця в специфіці інтелектуального права в онлайн та наземній сфері?

Якщо стисло, то захист інтелектуальної власності онлайн-гемблінгу — швидше, дешевше та часто ефективніше, так як маємо інструменти для захисту та видалення контенту онлайн, що може займати лічені дні.

Якщо ж говорити про судовий захист, то процес може затягнутися. У той же час, якщо права порушені, ми впевнені у необхідності їхнього захисту. Звертаю увагу, що при вирішенні судового спору можна заявляти на стягнення з винної сторони витрати на юристів та розгляд спору (збори, експертизи та інші витрати).

Щодо інших процесів, як-то реєстрація чи передача прав на об’єкти, то такі процеси незалежні від сфери діяльності.

Наскільки поширеним у вертикалі грального бізнесу є патентний тролінг? Що має робити український оператор, який зіткнеться з такою ситуацією?

Патентний тролінг також поширений у будь-якій сфері, де наявна інтелектуальна власність. Наприклад, про IP-тролінг заявляли нові власники готелю “Дніпро”, внаслідок чого зареєстрували торговельну марку “Dnipro Casino”. Я гадаю, що прецеденти тролінгу будуть, так як гемблінг є висококонкурентною сферою.

Якщо подібна ситуація відбудеться у бізнесу, варто оцінити ризики, правомірність вимог та варіанти дій. Доволі часто подібних ризиків можна уникнути шляхом превентивних дій з реєстрації власного бренду, ІТ-рішень чи технологій. Також серед інструментів захисту – визнання недійсними охоронних документів тролів, відкриття кримінальних проваджень та стягнення збитків на юридичні витрати за результатом розгляду таких спорів.

На ваш погляд, чи варто очікувати в Україні інцидентів чи судових справ з питань інтелектуальної власності з гемблінгу?

Однозначно так. Ми вже отримуємо запити від клієнтів щодо порушення прав та претензій зі сторони інших правовласників. На сьогодні вдавалось врегулювати ці спори у досудовому порядку. З ростом індустрії закономірно кількість спорів у сфері інтелектуальної власності буде збільшуватись, тому варто вже зараз захищати власні продукти.

Нелегальні казино часто використовують піратське програмне забезпечення, яке не придбали офіційно у провайдерів. Чи є у останніх якісь можливості боротьби з явищем нелегального використання софту?

Якщо відповісти коротко, то так. Правовласники можуть припинити порушення як в позасудовому, так і в судовому порядку. Крім того, у них є право стягувати компенсації з порушника. Все залежить від характеру порушення та які саме права порушені (авторські, права на патент тощо).  Важливою умовою для захисту прав є достатність доказів належності прав саме офіційному провайдеру, а також правильність оформлення та реєстрації таких прав.

Що можете порадити українським ліцензованим операторам?

Рекомендую працювати “на випередження” та формувати портфель інтелектуальної власності до того, як хтось порушить права на неї. Це надасть можливість зафіксувати, що це — “ваше”, оперативно зреагувати на порушення, зменшити витрати (прискорення реєстрації, неможливість захистити інтереси швидко чи онлайн тощо).

В залежності від продукту, рекомендації можуть змінюватися, однак “must have” — це реєстрація торговельних марок та передача прав на ІТ-рішення від розробників. Окремо варто опрацьовувати реєстрацію авторських прав, патентів чи технологій, а також дійсні ліцензії та похідні угоди на використання прав інших власників.

Матеріал підготовлений для Login Casino

Посилання на статтю

Автор матеріалу:

Сергій Барбашин, адвокат, керуючий партнер Trustme Law Firm, експерт з інтелектуальної власності