З 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку 2-4 груп, незалежно від обороту та сфери діяльності (КВЕДів, які зазначені у реєстрі), повинні працювати за новими правилами. Для них тепер передбачено обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Реєстратор розрахункових операцій – пристрій, який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, наданні послуг, операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.
Фактично РРО використовується для передачі інформації про операції підприємців до органів податкової служби.
РРО можуть бути двох видів − класичні або програмні, незалежно від того, який РРО обираєте, його потрібно реєструвати в податковій.
До класичних реєстраторів розрахункових операцій відносяться технічні пристрої, які являють собою апарат, що потребує обслуговування та ремонту (у разі виходу з ладу). Класичний РРО можна придбати в спеціалізованих магазинах касового обладнання або в маркетплейсах. Середня вартість на ринку такого обладнання – 6 000 грн. -12 000 грн.
Програмні РРО – це програма (додаток, онлайн-сервіс), яка встановлюється на будь-який ґаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо), який має операційну систему Android, iOS, Windows, та підключення до мережі Інтернет.
Можна завантажити безкоштовні програмні РРО на сайті Державної податкової служби, або придбати у розробників за певну оплату. Вартість ліцензії на використання програмного РРО в середньому 1 000 грн./ рік, також, може бути передбачене щомісячне абонентське обслуговування в межах 100-150 грн./місяць.
Застосування РРО є обов’язковим для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (2-4 групи), та проводять готівкові розрахунки.
Тобто РРО застосовують, якщо розрахунок проводиться:
Щодо використання РРО та розрахунків за товари з допомогою інтернет-еквайрингу тривалий час не було єдиної позиції. На сьогодні є роз’яснення податкової та позиція Верховного Суду, які врегулювали суперечність. Якщо покупець замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено за допомогою інтернет-еквайрингу, такі операції здійснюються із застосуванням РРО та з видачею покупцю розрахункового документа.
Питання використання РРО при оплаті за послуги з використанням платіжних систем (інтернет-еквайрингу) залишається спірним. За законом РРО не застосовується, якщо розрахунок за послугу відбувається виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісу переказу коштів. Проте через відсутність законодавчого визначення, що є «банківською системою дистанційного обслуговування», «сервісом переказу коштів», та що до них відноситься, фактично норма про незастосування РРО при оплаті за послуги не діє.
– якщо розрахунок провадиться лише у безготівковій формі, за допомогою банківського переказу коштів на рахунок фізичної особи-підприємця, відкритий в установі банку;
– до платників єдиного податку першої групи.
Перша незаконна розрахунково-касова операція – штраф 100% від суми чека, друга та
наступна – 150% від суми чека.
Висновок:
Для уникнення штрафів рекомендуємо приділити увагу вибору реєстратора розрахункових операцій та порядку його реєстрації в органах податкової служби. Зараз на початковому етапі реалізації обов’язку застосовувати РРО виникає багато питань. На допомогу у їх вирішенні може прийти роз’яснення податкової служби, індивідуальна податкова консультація, судова практика та консультації юристів.
Будемо раді допомогти у питаннях використання РРО та представленні ваших інтересів у контролюючих органах.
