Звернення України в міжнародні суди. Справа України проти РФ
Судові спори

Звернення України в міжнародні суди. Справа України проти РФ

Розпочата війна Росії проти України є грубим порушенням міжнародного права. З метою припинення військових дій на території України та притягнути винних до відповідальності, наша держава звернулася за захистом до міжнародних судів. Слід розібратися, як функціонують ці суди, яка між ними різниця та що вимагає Україна.  

Міжнародний суд ООН.

Міжнародний суд (МК ООН) – головний судовий орган Організації Об’єднаних Націй, який розглядає питання, що передають йому держави та питання, передбачені Статутом ООН, чинними договорами та конвенціями. Суд знаходиться у місті Гаага, Нідерланди. До складу суду входять 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев’ять років. Суддів обирають за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Однак, не можуть вибрати двох суддів з однієї країни. 

МС ООН уповноважений розглядати справи, що стосуються територіальних і прикордонних спорів, питань морського, дипломатичного і консульського права. До Суду також звертаються з проханнями винести ухвалу по претензіях комерційного характеру або претензіям приватно-правового характеру до однієї держави, яка підтримує іншу державу. Сторонами в справах, що розглядаються Судом, можуть бути лише держави.

Розгляд справи починається одним з двох таких способів:

  1. Повідомленням про спеціальну угоду, що є двосторонньою та укладається державами, що бажають спільно представляти спір.
  2. За допомогою односторонньої заяви, що подається державою проти іншої держави на основі статті в договорі.

Позов України проти РФ.

26 лютого 2022 року Україна звернулася до МС ООН з позовом про порушення Російською Федерацією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (далі – “Конвенція”). Також Україна відразу надала клопотання про запобіжні заходи, в якому просить Суд видати наказ про зупинення ведення воєнних дій на території України.

У позові вказується на хибному тлумаченні та спотворенні Росією поняття злочину «геноциду», яким вона виправдовує застосування сили в Україні. Наша держава стверджує, що РФ грубо зловживає обов’язком запобігання злочину геноциду, який передбачений Конвенцією. Збройна агресія для «запобігання та покарання» за видуманий геноцид щодо російськомовного населення не відповідає положенням Конвенції, згідно позиції України, та виглядає так, ніби РФ цілеспрямовано планує дії геноциду в Україні.

Держави виступають відповідачами в міжнародних судах та арбітражах, якщо самі погодилися на такий розгляд у певній справі чи щодо конкретного типу порушень. Відсутність такої згоди є основною перешкодою для визнання неправомірних дій у справі. РФ як і більшість країн світу є стороною Конвенції про геноцид, тому наперед дала згоду вирішувати спори за цією Конвенцію в МС ООН. 

Україна просить Міжнародний суд ООН встановити, що:

  • Україна не скоювала ніякого злочину «геноциду» на територіях Донецької та Луганської областей;
  • Росія не може вчиняти жодних дій проти України з метою запобігання та покарання за придуманий «геноцид»;
  • визнання РФ псевдо республік «ДНР» та «ЛНР» було здійснено на підставі видуманого «геноциду» і не може базуватися  на положеннях Конвенції;
  • «спеціальна військова операція» була оголошена та розпочата РФ 24 лютого 2022 через неправдиву заяву про «геноцид».

Також, Україна вимагає зобов’язати РФ надати гарантії неповторення злочинних дій, у тому числі неправомірного застосування сили та відшкодувати вчинену шкоду.

16 березня Міжнародний суд ООН прийняв проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії. За підсумками засідання, судді ухвалили:

  1. РФ має негайно припинити воєнні дії, які розпочала 24 лютого в Україні.
  2. Росія зобов’язана забезпечити, щоб усі військові угруповання та організації, які керуються чи контролюються нею, не вдавалися до подальших воєнних дій.
  3. Обидві сторони мають утримуватися від «будь-яких дій, які можуть поглибити або розширити суперечку перед судом або зробити її складнішою для вирішення».

На цьому етапі Суд детально не аналізує позиції сторін, проте має право ухвалити проміжне рішення, яке підлягає негайному виконанню (схоже на забезпечення позову в Україні). РФ зобов’язана виконувати проміжне рішення, поки не буде прийнято рішення по суті.

Міжнародний кримінальний суд.

Міжнародний кримінальний суд (МКС), відомий ще як Гаазький трибунал — перший правовий інститут, що функціонує на постійній основі з липня 2002 року.  Заснований на підставі Римського статуту, що був прийнятий в 1998 році. Суд знаходиться у місті Гаага, Нідерланди, проте засідання можуть проходити у будь-якому місці.

Міжнародний кримінальний суд та Міжнародний суд ООН – різні наднаціональні судові інституції, які діють в місті Гаага. МКС не належить до офіційних структур Організації Об’єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН. Міжнародний кримінальний суд є єдиним судовим органом, який може переслідувати високопосадовців на міжнародному рівні.

Згідно з Римським статутом, кількісний склад Суду – 18 суддів, що обираються на 9 років Асамблеєю держав-учасниць суду. Суд розглядає справи щодо воєнних злочинів, геноциду, злочинів агресії та злочинів проти людяності. Компетенція Суду обмежена в часі: розслідування та розгляд справи проводиться щодо тих дій, які були вчинені після вступу Римського статуту в дію – 1 липня 2002 рік.

Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи за трьома умовами:

  • держава підписала та ратифікувала Римський статут;
  • справа передана до МКС Радою Безпеки ООН;
  •  держава-учасниця статуту сама ініціює справу в МКС.

Розслідування злочинів РФ в Україні.

Україна поки не ратифікувала статут, але подала дві заяви, якими визнає юрисдикцію суду, що дозволило МКС розпочати розслідування. Перша заява має відношення до подій, що відбувалися в Україні у період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, а друга заява стосувалась продовження вчинених злочинів в період з 20 лютого 2014 року. Проаналізувавши ці дві заяви, Офіс прокурора має всі підстави заявляти про вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності. З 2014 року у МКС розглядається справа “Ситуація в Україні”, що стосується трьох питань: вбивств на Майдані, ситуації у Криму та на Донбасі. 

 РФ раніше підписала статут, проте відкликала свій підпис під ним. Це не є перешкодою для переслідування російських громадян за ті злочини, що скоєні в Україні.

28 лютого головний прокурор суду Карім Ахмад Хан повідомив, що починає розслідувати дії Росії в Україні. Відомство отримало звернення від 39 країн світу, серед яких, країни ЄС, а також Австралія, Канада, Великобританія. 16 березня прокурор МКС прибув в Україну і розпочав роботу. Прокурори окремих держав, таких як Німеччина, Литва розпочали власні розслідування.

Розслідування проводиться шляхом огляду житлових кварталів, громадських будівель, що зазнали обстрілу. Свідченнями можуть слугувати також дані мобільних телефонів, електронні листи, радіоперехоплення, відео, фотографії тощо. Вилучені у ворогів карти нападу на міста та цілі для ураження можуть стати реальним доказом злочину. Для розслідування допитують свідків та потерпілих. Щоб зібрати докази злочинів, залучають відповідних експертів, а також здійснюють аналіз фінансових операцій.

Міжнародний кримінальний суд, як правило, призначає довготривалі покарання, такі як позбавлення волі на строк до 30 років або довічне ув’язнення. Крім того, суд має право ухвалити рішення про накладення штрафу, конфіскацію доходів, майна або активів, одержаних злочинним шляхом. Винні особи не зможуть відвідати 123 країни, які є членами Римського статуту та автоматично входять до списку розшуку МКС. Понести кримінальну відповідальність можуть очільник держави чи уряду, член уряду чи парламенту, обраний представник чи урядова посадова особа. Під час судового розгляду кримінальний суд може видати міжнародний ордер на арешт президента РФ та наближених до нього чиновників. Після цього їх мають право заарештувати під час поїздки до країн, які є підписантами МКС. 

Потерпілі особи мають право вимагати відшкодування шкоди, якої вони зазнали. Після закінчення судового розгляду та винесення обвинувального вироку Судова палата може зобов’язати засудженого виплатити відшкодування. Суд може прийняти рішення про виплату такого відшкодування через Трастовий фонд для потерпілих. Відшкодування може включати грошову компенсацію, повернення майна, реабілітацію, медичну допомогу, організацію центрів обслуговування постраждалих або символічні заходи, такі як вибачення чи пам’ятні знаки.

Висновок.

Звернення України до міжнародних судів означає відкриття юридичного фронту боротьби з агресором. Міжнародний кримінальний суд функціонує вже більше 20 років та протягом своєї діяльності виніс чотири обвинувальних вироки, розслідування за якими тривало чимало років. Згідно з практикою Суду, існує реальна можливість обвинувачення глав держав за скоєні воєнні злочини, за умови їх видачі. Прикладом може слугувати колишній президент Судану – Омар аль-Башир. Для розслідування злочинів РФ в Україні та притягнення вищого військово-політичного керівництва Росії до відповідальності потрібно багато часу, проте скільки б часу не минуло, винні особи обов’язково понесуть відповідальність за скоєне.

Автор матеріалу:

Роман Ткань, юрист Trustme Law Firm